В редакцию «Параски» попала рабочая запись программы «Без табу», которая по неизвестным причинам не была выпущена в эфир. Мы исправляем эту ошибку и представляем нашим читателям стенограмму передачи. Итак…

Ольга Герасимьюк: Уважаемые телезрители, в эфире программа «Без НСНУ»  и я, ее ведущая Ольга Герасимьюк». Гость нашей программы сегодня – Голова Центрального Исполкома НСНУ Роман Безсмертный. Он расскажет нам свою душещипательную историю. Итак, Роман, что с Вами случилось?

Роман Безсмертный (сморкается в носовой платок): Дело в том, что я теряю самых близких людей. И теряю в результате действий других очень близких людей. Вот, недавно я потерял таких близких людей как Николай Мартыненко, Александр Третьяков, Валерий Борисов, Эдуард Зейналов, Юрий Ключковский и Руслан Князевич. Другие близкие люди вешали на них разные ярлыки и исключили их из Политсовета «Нашей Украины» за то, что они вошли в коалицию с БЮТ. А еще раньше ушли Жебривский, Зварыч… Сплошные утраты!

Ольга Герасимьюк (сопереживая): И шо?

Дальше - здесь

Однажды Юлия Владимировна Тимошенко ворвалась в кабинет Виктора Андреевича Ющенко и долго что-то ему кричала, но Виктор Андреевич ничего не слышал, потому что у него в кабинете был установлен фильтр на матерные слова. Когда Юлия Владимировна, наконец, замолчала, Виктор Андреевич спросил:

- А в чем, собственно, дело?

- Почему ваша фракция отказалась рассматривать мои антикризисные законопроекты!!! – закричала Юлия Владимировна.

- Какая еще моя фракция? – удивился Виктор Андреевич. – Нет у меня никакой фракции. Я совсем один. Адын, адын, савсэм адын!.. – принялся он напевать, разводя руками.

- Ожидания были 100%-ными, договоренности были 100%-ными, публичные заверения - 100%-ными в том, что будет позитивное голосование! Мы сегодня увидели, чего стоят эти уверения! Я зачем МВФ вызывала!? – кричала Юлия Владимировна. – Думаете им в радость постоянно сюда ездить!?

Дальше - здесь

Розділ другий. Прадавня історія: скито-сарматська доба
Вступ
 Після того, як трипільці залишили Україну, на наших теренах довго не відбувалося нічого цікавого. Тому ми пропустимо кількасот років і відразу перейдемо до скито-сарматської доби.

§ 1. Скити і сармати
Взагалі, у старих підручниках скити називалися скіфами. Але сучасними філологами було доведено, що ця назва – залишок імперської політики русифікації, яка підступно змушувала всіх писати «Афіни» замість «Атени», «міліціонер» замість «міліціянт» і «посольство» замість «амбасада». Отже, скити з’явилися на території України у VII ст. н.е. і довго не знали, чим їм зайнятися – чи то землеробством, чи то скотарством. Кінець кінцем, одні зайнялися землеробством, другі скотарством, а треті – війнами та грабежами. Ця третя група дуже швидко прибрала до рук всю політичну владу і відтоді почала називатися «царськими скитами».

 Основні відомості про скитів дійшли до нас від «батька історії» Геродота, який подорожував світом і збирав інформацію про різні народи і країни, а якщо інформації не знаходилося, то вигадував її сам. З цього авторитетного джерела нам відомо, що скити носили широкі штани, колекціонували скальпи своїх ворогів і ховали своїх царів у курганах, заваливши труну золотом. Золото добувалося шляхом вже згаданих війн і грабежів, а також експортом меду, хутр і рабів. Рабів після війн набиралося дуже багато, і скити продавали їх оптом у грецькі поліси (див. § 2). Також скити дуже шанували сімейні цінності: коли цар помирав, то одразу з ним ховали всіх його жінок, щоб не змушувати покійника чекати, доки вони помруть природною смертю.

Дальше - здесь

Яценюк - это любовь!

И еще ряд свежих фотоприколов на "Параске"!